Дискримінація за ознакою інвалідності — це ситуація, коли людина або група людей обмежена у користуванні правами через інвалідність.
Існують основні форми й прояви дискримінації людей з інвалідністю на роботі.
Пряма дискримінація — це коли до людини з інвалідністю менш прихильне ставлення, ніж до людей без інвалідності в тих саме чи подібних обставинах.
Непряма дискримінація — це коли існує нейтральне правило або однакова для всіх політика, але вони негативно впливають на людей з інвалідністю.
Підбурювання до дискримінації — це вказівки, інструкції або заклики до дискримінації людини через її інвалідність.
Утиск — це повторювана та небажана для людини з інвалідністю поведінка, що принижує її гідність або створює до неї негативне ставлення через інвалідність.
Відмова в розумному пристосуванні — це неврахування особливостей, пов’язаних із інвалідністю, що призводить до порушення прав людини.
Віктимізація — це ситуація, у якій з причини звернення працівника з інвалідністю зі скаргою щодо...
