Воєнний стан змінив усе — ритм життя, відчуття безпеки, уявлення про «звичайний робочий день». Сигнал повітряної тривоги став таким самим буденним, як дзвінок телефона, а шлях на роботу — інколи не менш ризикованим, ніж сама праця. У цих умовах держава, роботодавці та працівники стикаються з практичним питанням: як виконувати трудові обов’язки, коли країна живе в режимі війни.
Робота під час воєнного стану — це не лише про економіку чи виробничі показники. Це про функціонування критичної інфраструктури, забезпечення населення товарами й послугами, підтримку тилу та стабільність держави. Водночас це питання життя та здоров’я людей, які перебувають на робочих місцях за підвищеної небезпеки. У таких реаліях кожне рішення — залишатися на робочому місці або прямувати в укриття — має не лише практичне, а й правове значення.
Розглянемо, як розслідувати нещасні випадки під час війни на прикладі випадку з працівницею, яка постраждала внаслідок ворожого ракетного обстрілу.
